Фотопастка зафіксувала вовка: його погляд, спрямований прямо в об’єктив, ніби нагадування, що дикі ліси Полісся живуть своїм ритмом, незалежним від людини.
Для них нічний ліс - не дика пустка, а дім, сповнений знайомих запахів, слідів і тіней. Під покровом темряви вовки м’яко рухаються стежками, непомітними для стороннього ока, уважно прислухаються до кожного шереху, відчувають запах здобичі на великій відстані та спілкуються між собою короткими, ледь чутними звуками.
Фото з фотопасток Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник